|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Калібр-пробка різьбова призначена для контролю метричних внутрішніх різьбових з’єднань із діаметром 48 мм і кроком різьби 4 мм у промислових умовах.
Розшифровка маркування
| Позначення | Пояснення |
|---|---|
| Калібр-пробка | Засіб контролю розмірів отвору або різьби |
| різьбова | Призначена для перевірки різьбових з’єднань |
| M | Метрична різьба |
| 48 | Номінальний діаметр різьби 48 мм |
| 4 | Крок різьби 4 мм |
| 4H | Поле допуску внутрішньої різьби |
| ПР | Прохідна сторона калібра |
| НЕ | Непрохідна сторона калібра |
Призначення та застосування
Даний калібр-пробка використовується для контролю точності виготовлення внутрішніх метричних різьбових отворів із діаметром 48 мм і кроком 4 мм, забезпечуючи відповідність виробів встановленим параметрам. Застосовується у виробничих цехах, відділах технічного контролю та на етапах приймального контролю для швидкої перевірки якості різьбових з’єднань у серійному виробництві.
Ключові параметри підбору
Вибір калібра-пробки повинен базуватися на точній відповідності номінального діаметра, кроку різьби та поля допуску, оскільки це критично впливає на якість контролю. Особливу увагу слід звертати на:
- Номінальний діаметр різьби (48 мм)
- Крок різьби (4 мм)
- Поле допуску (4H)
- Наявність прохідної та непрохідної сторін (ПР/НЕ)
Порядок перевірки та контролю
Перевірка різьбового отвору цим калібром здійснюється шляхом послідовного використання прохідної та непрохідної сторін для визначення відповідності різьби встановленим параметрам.
- Очистити різьбовий отвір від забруднень.
- Вставити прохідну сторону калібра (ПР) у різьбу — вона повинна входити без надмірного зусилля.
- Спробувати вставити непрохідну сторону (НЕ) — вона не повинна входити у різьбу.
- Зафіксувати результати контролю та прийняти рішення щодо придатності виробу.
Чому важлива точна специфікація
Помилка у виборі калібра-пробки, зокрема неправильне визначення діаметра, кроку різьби або поля допуску, може призвести до некоректної оцінки якості різьбових з’єднань, пропуску дефектних виробів у виробництво або невиправданого бракування. Це негативно впливає на надійність продукції, збільшує виробничі витрати та може спричинити відмову готових вузлів у експлуатації.